'Волинь' - незалежна громадсько-політична газета, новини економіки, політики, освіти, культури, спорту, програма телепередач
ЕЛЕКТРОННЕ ВИДАННЯ №1231 ЧЕТВЕР, 12 ТРАВНЯ 2011р.
ПЕРША | АРХІВ | ВІДГУКИ | ПРО НАС | РЕКЛАМА | ПЕРЕДПЛАТА | КОНТАКТИ | RSS
 ЗМІСТ    |    ПЕРША
 ЕКОНОМІКА
 ОФІЦІОЗ
 ПОЛІТИЧНА КУХНЯ
 ЛЮДИНА І СУСПІЛЬСТВО
 ЛИСТ ДО РЕДАКЦІЇ
 НАШІ КОНСУЛЬТАЦІЇ
 КРИМІНАЛ
 ОСВІТА
 ПРОБЛЕМА
 РЕЗОНАНС
 РЕЛІГІЯ
 КУЛЬТУРА
 НАШЕ ЗДОРОВ'Я
 СТАДІОН
 ВСЯКА ВСЯЧИНА
 РЕКЛАМА | ОГОЛОШЕННЯ
ПОШУК ПО СТАТТЯХ


ПИТАННЯ ТИЖНЯ


Всього проголосувало: 1.0E-5



. Ортопедические матрасы и подушки



ОФІЦІОЗ

Олександр БАШКАЛЕНКО: СЬОГОДНІ В ОБЛАСТІ ПРАЦЮЄ ДІЄВА КОМАНДА З ЖОРСТКОЮ ВИКОНАВСЬКОЮ ДИСЦИПЛІНОЮ І ВИСОКИМ РІВНЕМ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
Голова Волинської обласної організації Партії регіонів Олександр Башкаленко вже понад рік працює у виконавчій владі на посаді першого заступника голови облдержадміністрації. Відтак - час підбивати підсумки. Що зроблено за цей рік в області, як вдається вирішувати проблеми, про це, а також про чимало іншого - наша розмова з Олександром Башкаленком (на фото)
     
     Сергій ОРЛОВ
     
     
     -Олександре Костянтиновичу, раніше волиняни вас ототожнювали з активною партійною діяльністю і роботою як депутата у найвищому представницькому органі краю - обласній раді, тепер вже більше року ви у виконавчій гілці влади, то що важче - представляти чи виконувати?
     - Без сумніву - важче виконувати. Тут має значення і те, що чиновник діє від імені держави, і те, що за свої дії несе персональну відповідальність. Бо у депутатів вона - колегіальна, а отже й необов'язкова. Окрім того, ради лише приймають рішення і оцінюють результат. А виконавчі органи влади їх втілюють і беруть «вогонь на себе», навіть якщо ці рішення прийняті невчасно або невдало.
     - Підсумовуючи рік, який ви при владі, що б ви назвали як успішно реалізоване, а що поки не вдалося вирішити?
     - Одним з пріоритетних завдань наша команда ставила розвиток інфраструктури області. Зусилля саме у цьому напрямку, як на мене, можна вважати найуспішнішими.
     За минулий рік на будівництво і реконструкцію об'єктів соціальної інфраструктури ми використали 90 мільйонів гривень, з яких 48 мільйонів забезпечив Державний бюджет (у 2009 році це було лише 13 млн. грн.) і 42 мільйони ми виділили із обласного бюджету. Тут не враховані капіталовкладення галузеві, як, наприклад, міністерства освіти, «чорнобильські» кошти, а також асигнування районних і міських бюджетів.
     Назву найбільші об'єкти:
     - збудовано обласний центр радіаційного захисту населення в м. Луцьку, так званий блок «Б», за один рік ми зробили більше, ніж за усі 5 попередніх років;
     - добудовано центральну районну лікарню, м. Любомль;
     - завершено будівництво поліклініки на 300 відвідувань у зміну центральної районної лікарні у м. Ківерці;
     - введено у дію першу чергу поліклінічного відділення Шацької райлікарні з денним стаціонаром та пунктом швидкої медичної установи, смт Шацьк;
     - проведено капітальний ремонт Святогорського монастиря, с. Зимне;
     - здана в експлуатацію школа у с. Красноволя Маневицького району. Завершується будівництво школи у с. Майдан Липненський.
     Цього року лише з Державного бюджету на капітальні видатки для області передбачено 180 млн. грн. І у нас дуже амбітні плани: від завершення масштабної реконструкції митного переходу «Ягодин» до зведення багаторічного довгобуду обласного перинатального центру.
     Друга успішна позиція, з ознаками прориву - це, безперечно, багатостраждальний довгобуд - шахта №10. У минулому році на добудову ми освоїли 148 млн. грн., цього року для цього об'єкта передбачено 150 млн. грн. з Держбюджету.
     Третє, що ми можемо занести собі в актив, - це наведення порядку у державних закупівлях. У цій сфері ми виявили масу порушень і зловживань, через що поплатилися посадами чимало керівників. Сьогодні - це пильна увага до проведення тендерів, ретельне спостереження за рухом бюджетних коштів і прискіпливий контроль за якістю продуктів, товарів і послуг, які закуповуються за державні кошти.
     Четвертий важливий наш здобуток - це формування ефективної вертикалі влади. Сьогодні у ланцюжку область - район - місто працює дієва команда з жорсткою виконавською дисципліною і високим рівнем відповідальності.
     А щодо того, що не вдалося, то відповідально констатую: відвертих провалів немає. Є труднощі, є проблеми, але все це тільки питання часу і ресурсів.
     - Олександре Костянтиновичу, хочу повернутися до теми будівництва шахти № 10. Кошти надійшли, але перед Великодніми святами мала місце затримка виплати заробітної платні гірникам. З чим це пов'язано і чи вдалося залагодити проблему?
     - Такий прикрий факт мав місце. І пов'язано це було з тим, що виконавець робіт з будівництва шахти - «Луганськшахтопроходка» - категорично вимагав оплати за виконані роботи понад складений кошторис. Відтак забракло би коштів на оплату праці волинським шахтарям. Я два дні працював над проблемою у Києві. Велися надзвичайно важкі і напружені переговори. Але проблему таки вдалося залагодити. І наші гірники отримали зароблене перед Великодніми святами.
     - Чи можна віднести до тимчасових труднощів ситуацію у дорожньому господарстві області?
     - Цього року ми запланували великий обсяг робіт із капітальної реконструкції, ремонту і будівництва доріг. На це передбачено майже 70 млн. грн.
     Минулого року відремонтовано майже 100 км комунальних автодоріг комунальної власності на суму 26 млн. грн. Для порівняння - у 2009 році проведено ремонт 46 км доріг комунальної власності на суму 14 млн. грн.
     Що стосується державних асигнувань на ці потреби, то за рахунок державної скарбниці у минулому році на будівництво міжнародної траси Київ-Ковель-Ягодин профінансовано майже 200 млн. грн.
     - Ви завжди наголошували на необхідності тісної взаємодії виконавчої влади і депутатського корпусу - зокрема, в одному з публічних виступів ви заявили, що функції депутата не повинні зводитись до натискання кнопки у сесійній залі, а прийоми не повинні перетворюватись на аналог поштових відділень, які займаються пересилкою звернень у відповідні служби, - чи змінилась разом з цим і ментальність народних обранців і чиновників, чи вдалося вам на практиці стимулювати їх бути лобістами інтересів волинян?
     - У вашому питанні закладено дві проблеми. Перша. Взаємодія представницької і виконавчої влади. Ми всі з вами переживали часи, коли місцеві ради і органи виконавчої влади на місцях представляли опозиційні політичні сили. Це було не просто двовладдя, а якась анархічна вакханалія. Бо замість спільно вирішувати проблеми мешканців тієї чи іншої території, велися дрібнопомісні політичні війни, йшли змагання за популістські дивіденди.
     Це спостерігалося і на рівні держави. Але представники і однієї, й іншої гілок влади, так би мовити, в одній упряжці і разом мусять тягти воза. У них - одне завдання: розвиток території і зміцнення благополуччя людей. Саме такої співпраці, на мою думку, нарешті досягнуто в Україні загалом і в регіонах зокрема.
     Тепер щодо рад, які політично не однорідні. Як на мене, твердження про те, що чоботи мусить шити швець, а на дуді грати музика, не повинно стосуватися депутатської діяльності, ким би за професією або за партійною приналежністю не був представник громади у раді. Рада - це колегіальний орган, що приймає ефективні рішення для розвитку усієї території і разом відповідає за реалізацію цих рішень.
     Вважаю, що депутати мають жити не тільки сьогоднішнім днем, а й працювати на перспективу, діяти без упередження, керуватись у рішеннях інтересами більшості мешканців, шукати альтернативу. А ще не забувати, що ми відповідальні не лише за те, що робимо, а й за те, чого не робимо.
     Тобто, варто виробити таку місцеву політику, за якої влада розуміє, що керувати - значить не володарювати, а виконувати обов'язки. І саме на такий стиль роботи ми і націлюємо своїх депутатів.
     І ще одне. В Україні немає реального механізму відкликання депутата громадою, якщо він не виправдав покладених на нього сподівань і обов'язків. Принаймні, прецедентів таких я не знаю.
     Тому, поки не з'явиться така реальна правова можливість і поки громади прискіпливо не контролюватимуть те, як виконує їхні повноваження у владі обраний ними представник, таку функцію на себе бере наша політична сила. Вона першою і уповні спитає зі свого депутата за те, що він зробив, а найперше - не зробив для своїх виборців.
     - Серед іншого ви взялися за завдання повернути у наше життя таке поняття, як громадський, а не лише приватний інтерес, в тому числі для реалізації запропонованих Президентом і урядом ініціатив... Такий заклик - припинити думати про себе як про пересічного українця, від якого нічого не залежить, - спрацьовує? (чи волиняни швидше сприймають його як перекладання відповідальності?)
     - Ви маєте рацію. Це - справді проблема. Мало якій місцевій владі поталанило з достатньо високою активністю громади. Причина чи то у ментальності - «Моя хата скраю» і «Своя сорочка до тіла ближча», а може у тому, що наші люди зневірилися у владі і звикли покладатися виключно на себе. Тому ми повинні бути одностайними у намаганні залучити до управління громаду. Це, по суті, визнання того, що всі ми, як суспільство, відповідальні одне за одного.
     Є дві ознаки добробуту громади: багатство і довіра до влади. Але першого ніколи не набути без другого. Довіра до влади передбачає, що сама влада вдається до таких дій, які піднімають її авторитет серед громадян. І разом з тим, громадяни зі свого боку дають владі кредит цієї довіри. І наша команда намагається працювати так, аби відновити довіру людей.
     - Що виявилось найважчим у роботі першого заступника голови облдержадміністрації?
     - Бути першим.
     
версія для друку...                                                     обговорити статтю можна тут >>

ВОЛИНЬ






УКРАЇНА І СВІТ






© 2003 WEB-UKRBIZNES & RIOLA ПЕРША | АРХІВ | ВІДГУКИ | ПРО НАС | РЕКЛАМА | ПЕРЕДПЛАТА | КОНТАКТИ | RSS