ЕЛЕКТРОННЕ ВИДАННЯ №1231 ЧЕТВЕР, 12 ТРАВНЯ 2011р.

  КРИМІНАЛ
ЧОМУ АВТОТРАГЕДІЇ НІЧОМУ НЕ ВЧАТЬ?
Два бізнесмени на власних автомобілях вчинили аварії. Загинуло три жінки, один чоловік був травмований. Трагедії сталися, як довела експертиза, через неуважність водіїв за кермом
     
     Петро ФІЛЮК, Володимир КАЛИТЕНКО
     
     ЖІНКИ ПІД КОЛЕСАМИ
     Уже вечір повільно опускався на Луцьк, коли до підприємця Олега Грицая, котрий проживав на проспекті Грушевського, несподівано зайшли знайомі. Всі були напідпитку, а один із них уже добре сп'янів. Вони попросили Олега завезти п'яного додому в село Жабка, що в Ківерцівському районі, бо він, мовляв, туди сам добратися не зможе.
     Грицай погодився. Посадив того у свій «Фольксваген» на заднє сидіння й поїхав. Олег завіз чоловіка додому, одразу розвернувся й поїхав до Луцька. Рух автомобілів на дорозі був невеликий, проте всі вже їхали з увімкнутими фарами. Зустрічні автомобілі трохи сліпили Олега, але Грицай був досвідченим водієм, своєю іномаркою керував уже сім років. Тепер їхав зі швидкістю шістдесят кілометрів за годину. Світло в нього також було ввімкнуте.
     Коли доїхав до автозаправки, що в селі Жабка, попереду, на узбіччі шосейної дороги побачив двох жінок. Одна сиділа в інвалідній колясці, інша, молодша, везла її.
     Цих двох жінок водій бачив ще тоді, як віз свого п'яного пасажира. Молодша жінка везла старшу. Тепер вони поверталися назад, напевне, додому після вечірньої прогулянки. Так само й тепер їхали узбіччям шосейної дороги.
     Назустріч гнався якийсь автомобіль, поблискуючи фарами, але, незважаючи на це, Грицай почав обгін. Раптом відчув удар, а потім побачив за склом на капоті жінку. Загальмував - і жінка скотилася з капота на шосе.
     Вискочив з кабіни переляканий. Перед автомобілем лежала ще одна жінка, а біля неї - вщент розбита інвалідна коляска. Підійшов до жінки, котра впала з капота. Вона була мертва. Друга жінка, здається, була ще жива.
     Водій ввімкнув аварійну сигналізацію й чомусь кинувся від дороги в ліс, що був поряд. Але одразу ж зрозумів, що втекти йому не вдасться, адже на дорозі стоїть його автомобіль. Нічого не залишалося, як повертатися назад до своєї іномарки.
     Через кілька хвилин на місці автоаварії зібралося чимало селян. Хтось потелефонував у «швидку допомогу» та міліцію. Прибігли й родичі загиблих.
     Лікарі, котрі одразу приїхали, підтвердили, що молода жінка мертва. Старша була ще жива. Її повезли в Ківерцівську райлікарню. Там, так і не прийшовши до свідомості, вона також померла.
     Як згодом розповіли родичі загиблих, вони щовечора по черзі вивозили у колясці на прогулянку бабусю Ніну Заїкіну, інваліда першої групи. Того вечора повезла її сорокарічна Світлана Заїкіна.
     Олег Грицай, аби уникнути відповідальності, доводив слідчому, що наїхав на людей, бо його засліпив зустрічний автомобіль. Коли відчув удар, не зрозумів одразу, що сталося. Хотілося хоч якось применшити свою вину.
     ВІД НЕОБЕРЕЖНОСТІ ДО БІДИ - ОДИН КРОК
     Львів'янин Іван Кльоб вважався приватним підприємцем. Займався торгівлею та перевезенням різних вантажів. Мав вантажний автомобіль КамАЗ. Мандрував областями, шукаючи роботу. Приїхавши на Волинь, уклав договір з керівництвом підприємства «Прогрес», що в селі Білин Володимир-Волинського району.
     Іван Кльоб почав перевозити буряки цієї фірми на цукровий завод в Луцьк. Зробив два чи три таких рейси. Заправився в Луцьку пальним і поїхав знову до Володимира-Волинського. Поспішав, бо до кінця дня хотів зробити ще один рейс.
     Попереду їхав невеликий тракторець, який тягнув причіп. Їхав повільно. Причіп був завантажений буряками, зверху на них сиділа жінка.
     Водій автомобіля вирішив його обігнати, але не врахував швидкості автомобіля та швидкості тракторця й врізався в бік причепа, якого розтрощив. На шосе посипалися буряки, разом з ними вилетіла й жінка. Тракторець з водієм занесло в кювет.
     Кльоб вискочив із свого автомобіля й підбіг до жінки, котра лежала на асфальті. Вона була мертва. До них, постогнуючи, пришкандибав тракторист. Сів біля мертвої жінки. Це було подружжя Володимир та Антоніна Шульженки. Проживали вони в селі Юнівка Локачинського району, везли буряки, аби здати їх на бурякопункт. Хотіли щось заробити, але не доїхали.
     Надворі стояв теплий осінній день. Дорога була сухою. Зустрічні автомобілі проїжджали рідко. Кльоб мав великий стаж водія - майже два десятки років. Під час медичного огляду лікарі в його організмі алкоголю не виявили.
     - Я того дня був дуже стомлений, - пояснював згодом слідчому Іван. - Крім того, де я зіткнувся з тракторцем, були горбочки, й мій автомобіль почало трясти й заносити вбік.
     Якщо на дорозі й справді були якісь горбочки, то потрібно було це врахувати, роблячи маневр. Отож справжня причина зіткнення - неуважність водія. Саме це й підтвердилося під час допитів та на суді.
     Локачинський районний суд засудив Івана Кльоба на чотири роки позбавлення волі умовно, якщо протягом року він не вчинить нового злочину. Він також мав компенсувати дві тисячі гривень судових витрат. Локачинська прокуратура вирок опротестувала, вважаючи його надто м'яким, адже через неуважність водія загинула людина, інша отримала тілесні ушкодження.
     Апеляційний суд області вирок Локачинського райсуду скасував. За новим вироком Івану Кльобу доведеться просидіти за гратами п'ять років. Його також позбавлено права керувати автотранспортом на три роки. Така ціна необережності за кермом.
     Опинився на лаві підсудних і Олег Грицай. Ківерцівський районний суд засудив його на два роки позбавлення волі та на три роки обмеження волі. Два з половиною роки він не матиме права сідати за кермо автотранспорту. З нього також буде стягнуто на користь держави понад тисячу триста гривень.
     Обидва приватні підприємці, звичайно, відбудуть свою кару, а ось життя загиблих з їх вини не повернеш.
     
© Волинь - інтернет версія
при передруку матеріалів посилання обов`язкове
www.volyn.com.ua